букивчак

[bukɪʋt͡ʃɑk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Рідкісний вид дятла (Dendrocopos leucotos), що мешкає в старих букових лісах Карпат, має білу нижню частину тіла з рожевим відтінком на череві та характерні поздовжні смуги на боках; занесений до Червоної книги України.

  2. (Зоологія) –

    Місцева (карпатська) назва для білоспинного дятла, що вживається переважно в розмовній мові та діалектах.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. букивчак, р. букивчака, д. букивчакові, з. букивчака, о. букивчаком, м. букивчакові, к. букивчаку

Більше записів