ракло

1. (діал.) Невеликий дерев’яний посуд, видовбаний з колоди або зроблений з дранок, для збирання ягід, грибів тощо; кошик.

2. (діал., заст.) Невелика річ, предмет, часто старий або зламаний; дріб’язок, тріск.

3. (перен., розм., зневажл.) Про незначну, нікчемну або неприємну людину; падлюка, нікчема.

Приклади:

Приклад 1:
Підозріло… А той ідіот-ракло й далі там сидить, до нього прилучили ще якогось хлопця. Вдень, коли проходила тітка Віра, а їх вивели на хвилинку за своїм, вони обидва почали просити у неї хліба й води.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”