будочка

1. Зменшувальна форма до слова “будка”: невелика будівля, споруда простого типу, часто з однією кімнатою, призначена для тимчасового перебування людей, розміщення охорони, торгівлі тощо (наприклад, сторожова будочка, торговельна будочка).

2. Розм. про невелике приміщення або відокремлений простір для виконання певних функцій (наприклад, телефонна будочка, будочка для перевдягання на пляжі).

3. У техніці: невеликий закритий корпус, кожух або захисна конструкція для розміщення апаратури, механізмів або приладів (наприклад, будочка стрілочника на залізниці, будочка підйомного крана).

4. У медичній та біологічній термінології: частина внутрішнього вуха, одна з двох порожнин передсінка (vestibulum), що містить рецепторні клітини вестибулярного апарату (наприклад, еліптична будочка, сферична будочка).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |