господарсько-оперативний

1. Пов’язаний з оперативним управлінням господарською діяльністю підприємства, установи або територіальної одиниці, спрямований на вирішення поточних завдань та забезпечення безперебійного функціонування.

2. Стосовний до правомочностей, які передбачають самостійне прийняття рішень щодо поточного використання та розпорядження закріпленим майном для виконання виробничих чи службових завдань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |