Значення
- (Мистецтво) –
Музичний інструмент ударного типу, що складається з круглої дерев’яної обідки, на яку з одного або обох боків натягнута шкіра, та зазвичай має металеві брязкальця по краях; різновид бубна.
- (Лінгвістика) –
Розм. Про людину, яка говорить невиразно, недоладно або постійно скаржиться, бурчить.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бубній, р. бубнія, д. бубнієві, з. бубнія, о. бубнієм, м. бубнієві, к. бубнію