бубнявіння

[bubnjɑʋinnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “бубнявіти” — невиразне, глухе, часто монотонне вимовляння слів, що супроводжується характерним звуком, схожим на бубоніння.

  2. (Лінгвістика) –

    (перен.) Нудне, одноманітне, беззмістовне говоріння або читання, яке важко сприймати.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бубнявіння, р. бубнявіння, д. бубнявінню, з. бубнявіння, о. бубнявінням, м. бубнявінні, к. бубнявіння

Більше записів