бубніння

[bubninnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “бубніти” — невиразне, монотонне говоріння, часто крізь зуби або з приглушеним голосом.

  2. (Фізика) –

    Невиразні, негучні звуки, що нагадують тихе, одноманітне говоріння (наприклад, про дзвін, двигун).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бубніння, р. бубніння, д. бубнінню, з. бубніння, о. бубнінням, м. бубнінні, к. бубніння

Більше записів