брильянтин

[brɪlʲjɑntɪn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Засіб для догляду за волоссям, що надає йому блиску та фіксує зачіску; рідка або желеподібна косметична композиція на основі восків, олій та ароматичних речовин.

  2. (Історія) –

    (історичне) Щільна блискуча тканина з шовку або вовни, що використовувалася для виготовлення парадного одягу, головних уборів.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносне значення, розмовне) Надмірний, показний блиск, пишність, часто з відтінком нещирості або китчасті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брильянтин, р. брильянтину, д. брильянтинові, з. брильянтин, о. брильянтином, м. брильянтині, к. брильянтине

Більше записів