брильянтик

1. Діалектний варіант слова “брильянт” — дорогоцінний камінь, оброблений спеціальним чином для надання блиску, зазвичай прозорий та безбарвний, різновид алмазу.

2. У переносному значенні — про щось дуже цінне, чудове або видатне, що вирізняється своїми якостями серед іншого (наприклад, “ця думка — справжній брильянтик”).

3. Рідко — зменшувально-пестлива форма для позначення невеликого або не дуже цінного діаманта або прикраси з ним.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |