брильянтик

[brɪlʲjɑntɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мінералогія) –

    Діалектний варіант слова “брильянт” — дорогоцінний камінь, оброблений спеціальним чином для надання блиску, зазвичай прозорий та безбарвний, різновид алмазу.

  2. (Література) –

    У переносному значенні — про щось дуже цінне, чудове або видатне, що вирізняється своїми якостями серед іншого (наприклад, “ця думка — справжній брильянтик”).

  3. (Ювелірна справа) –

    Рідко — зменшувально-пестлива форма для позначення невеликого або не дуже цінного діаманта або прикраси з ним.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брильянтик, р. брильянтика, д. брильянтикові, з. брильянтик, о. брильянтиком, м. брильянтикові, к. брильянтику

Більше записів