бригадирка

1. Жінка, яка керує бригадою (групою робітників, військовим підрозділом тощо); жіночий відповідник до слова “бригадир”.

2. Розмовна назва головної, старшої медсестри (сестри-господарки) у лікарняному відділенні, яка відповідає за господарське забезпечення та роботу молодшого медичного персоналу палат.

3. Історичне: дружина бригадира (офіцерського чину в російській армії XVIII століття).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |