бригадирство

1. Посада, звання або обов’язки бригадира (керівника бригади).

2. Період, коли людина працює або перебуває на посаді бригадира.

3. Заст. Військове звання або посада бригадира в арміях деяких європейських держав у XVII–XIX століттях, а також в Україні за Гетьманщини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |