брич

1. Легкий відкритий екіпаж на ресорах, зазвичай двомісний, з відкидним верхом.

2. Рідкісне позначення легкової конної повозки взагалі.

Приклади вживання

Приклад 1:
У Гетьмансько­му, ко­ло но­во­го бу­дин­ку па­на Польсько­го, сто­яли у три ря­ди ка­ре­ти, брич­ки, на­та­чан­ки. Поп­риїзди­ли не тільки гласні.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Частина мови: іменник (однина) |