брязкотіння

[brjɑzkotinnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фізика) –

    Дію за значенням дієслова “брязкотіти” — тривале, повторюване дзвеніння або гуркіт, що виникає від удару металевих, скляних або інших твердих предметів.

  2. (Фізика) –

    Звуки, що супроводжують таку дію; безладний, різкий, дзвінкий гуркіт, ляскіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брязкотіння, р. брязкотіння, д. брязкотінню, з. брязкотіння, о. брязкотінням, м. брязкотінні, к. брязкотіння

Більше записів