брязкотіння

1. Дію за значенням дієслова “брязкотіти” — тривале, повторюване дзвеніння або гуркіт, що виникає від удару металевих, скляних або інших твердих предметів.

2. Звуки, що супроводжують таку дію; безладний, різкий, дзвінкий гуркіт, ляскіт.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |