брязкотельце

Значення

1. (Техніка) –

   У техніці та металургії — спеціальна деталь (звичайно металева) у формі невеликого тіла, призначена для створення брязкотливого звуку при ударі або вібрації, що використовується як сигнальний елемент у деяких механізмах, системах сповіщення або як контрольний елемент у технологічних процесах.

2. (Література) –

   У поетичній та художній мові — образне позначення маленького предмета, який при русі видає мелодійний, дзвінкий або брязкотливий звук (наприклад, прикраса, частина музичного інструменту, дзвіночок).

Правопис та відмінювання