Значення
- (Література) –
Брязкотало — власна назва, що походить від дієслова “брязкотіти” та використовується як ім’я персонажа в літературних творах, зокрема в казці “Брязкотало” української письменниці Лесі Українки, де є уособленням дзвінкого, брязкаючого звуку або істоти, що його видає.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брязкотало, р. брязкотала, д. брязкоталу, з. брязкотало, о. брязкоталом, м. брязкоталі, к. брязкотало