брязкач

1. Рідкісний вид грибів роду мухомор (Amanita), що має характерну білу або світлу шапинку з великими білими пластівцями та кільцем на ніжці; наукова назва — Amanita echinocephala.

2. Застаріла або діалектна назва для предмета, який брязкає, дзвоника, дзвіночка або брязкальця (наприклад, на шиї худоби).

3. У переносному значенні — людина, яка багато говорить, базікало, теревенило.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |