брячка

[brjɑt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно в західних регіонах України.

  2. (Географія) –

    У місцевій топонімії — неофіційна назва невеликого населеного пункту, урочища або місцевості, що походить від прізвища мешканців або власника землі.

  3. (Лінгвістика) –

    У діалектах (зокрема, на Закарпатті) — можлива назва предмета, пов’язаного з дзвінким, брязкаючим звуком (наприклад, брязкальце, дзвіночок), однак у цьому значенні частіше вживаються слова “брязкальце”, “брязкун”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брячка, р. брячки, д. брячці, з. брячку, о. брячкою, м. брячці, к. брячко

Більше записів