брязкітливість

[brjɑzkitlɪʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фізика) –

    Властивість за значенням прикметника “брязкітливий”; здатність видавати брязкіт, дзвінкі, різкі металеві звуки від зіткнення або ворожіння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брязкітливість, р. брязкітливості, д. брязкітливості, з. брязкітливість, о. брязкітливістю, м. брязкітливості, к. брязкітливосте

Більше записів