Властивість за значенням прикметника “брязкітливий”; здатність видавати брязкіт, дзвінкі, різкі металеві звуки від зіткнення або ворожіння.
брязкітливість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням прикметника “брязкітливий”; здатність видавати брязкіт, дзвінкі, різкі металеві звуки від зіткнення або ворожіння.
Відсутні