Значення
- (Техніка) –
Спеціальний пристрій або кріплення для фіксації бруска (зазвичай абразивного) під час його використання для заточування інструментів (наприклад, коси, ножа).
- (Сільське господарство) –
Рідкісне, діалектне позначення людини, яка тримає брусок для заточування коси під час косовиці (косар).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брускотримач, р. брускотримача, д. брускотримачеві, з. брускотримач, о. брускотримачем, м. брускотримачеві, к. брускотримачу