брускотримач

1. Спеціальний пристрій або кріплення для фіксації бруска (зазвичай абразивного) під час його використання для заточування інструментів (наприклад, коси, ножа).

2. Рідкісне, діалектне позначення людини, яка тримає брусок для заточування коси під час косовиці (косар).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |