Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестливе від слова “брехун” — той, хто має звичку брехати, обманювати, говорити неправду (зазвичай про дитину або в лагідному тоні).
- (Література) –
(у фольклорі та діалектах) Назва фантастичної істоти, персонажа казок або народних оповідей, що втілює обман або лукавство.
- (Література) –
(переносно, рідко) Про предмет або явище, що вводить в оману, виявляється не тим, чим здається.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брехунчик, р. брехунчика, д. брехунчикові, з. брехунчика, о. брехунчиком, м. брехунчикові, к. брехунчику