брехуняка

Значення

1. (Історія) –

   Брехуняка — власна назва, що походить від українського діалектного слова «брехуняка» (брехун, обманщик), яку отримав за легендою дзвін Софійської дзвіниці в Києві, відлитий 1705 року майстром Іваном Моториним; назва пов’язана з переказом, що дзвін нібито дзвонив сам, без людей, попереджаючи про небезпеку, але потім «збрехав», проголосивши тривогу без причини.

2. (Історія) –

   Брехуняка — власна назва історичної мідноливарної майстерні (гути) у Києві XVII–XVIII століть, розташованої на Подолі; назва походить, ймовірно, від прізвиська або прізвища засновника або майстра.

Правопис та відмінювання