брехунка

1. Жінка або дівчина, яка схильна до брехні, говорить неправду; брехуха.

2. Рослинна або тваринна назва, що вживається в народних говірках (наприклад, народна назва рослини з родини бобових — горошку мишачого (Vicia cracca), який вважається отруйним для дрібної рогатої худоби).

Приклади вживання

Приклад 1:
Ти, каже небіщик, якась брехунка та дай мені розв’єзок на сон. Саме, каже, вопівночі при-снилоси мені, що десь я віходжу з хати надвір, а то сполуд-ня така чорна хмара, що аж синя краями!
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |