бралка

1. Рідкісне діалектне позначення для жінки, яка займається збиранням (бра́нням) врожаю, зокрема льону або конопель.

2. Застаріла назва знаряддя для ручного збирання (зрізування) врожаю, зокрема серпа або схожого інструменту.

3. У західних регіонах України — народна назва рослини з родини айстрових, звичайної пижми (Tanacetum vulgare), яку використовували в побуті та народній медицині.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |