бралка

[brɑlkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Рідкісне діалектне позначення для жінки, яка займається збиранням (бра́нням) врожаю, зокрема льону або конопель.

  2. (Історія) –

    Застаріла назва знаряддя для ручного збирання (зрізування) врожаю, зокрема серпа або схожого інструменту.

  3. (Ботаніка) –

    У західних регіонах України — народна назва рослини з родини айстрових, звичайної пижми (Tanacetum vulgare), яку використовували в побуті та народній медицині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бралко, р. бралка, д. бралкові, з. бралка, о. бралком, м. бралкові, к. бралку

Більше записів