браківник

Значення

1. (Виробництво) –

   Особа, яка займається бракуванням (відбраковуванням) чогось, зокрема фахівець, що визначає шлюбність (непридатність) продукції або матеріалів.

2. (Виробництво) –

   Робітник, який займається відбором та сортуванням товарів, сільськогосподарської продукції тощо за якістю, відокремлюючи непридатні екземпляри.

3. (Лінгвістика) –

   (Заст.) Той, хто ухиляється від шлюбу, перебуває у холостяцькому стані; також той, хто має хист до критики, схильний все осуджувати (від діалектного “бракувати” у значенні “осуджувати”).

Правопис та відмінювання