божиця

1. У давньогрецькій міфології — жіноче божество, богиня; жінка надзвичайної краси, що нагадує богиню.

2. У християнстві — ікона, образ Богородиці або святої.

3. Переносно — жінка або дівчина виняткової, божественної краси; покровителька, натхненниця.

Приклади вживання слова

божиця

Відсутні