божниця

1. Невелика шафа або поличка, де зберігають ікони, свічі, книги для молитов та інші релігійні предмети в домі; домашній іконостас.

2. Застаріла назва для вівтаря або каплиці в християнському храмі.

3. Переносно: про людину, яка веде набожне, побожне життя (зазвичай із відтінком іронії).

Приклади вживання слова

божниця

Приклад 1:
Стала Мася на колінка, не знаючи за що, а Печержинська пішла далі: — Щоб ти мені і бровою не моргнула в ту сторону, де хамська божниця стоїть! А то вже битиму… Градом сльози котились Масі з очей і річками по грудях текли, аж ставочок став на помості, що і в дві ложки не забрати.
— Тютюнник Григорій, “Вир”