1. Зменшувально-пестлива форма від слова “божник” — невелика ікона, образок, який часто носять на шиї разом з хрестиком.
2. Невелика домашня божниця, кивот або поличка для ікон у хаті.
3. Переносно: про людину, яку надмірно опікають, бережуть або ідеалізують (зазвичай у стосунках “кохана — божничок”).