божник

[boʒnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Образ, ікона, зображення божества або святого, якому поклоняються; предмет релігійного культу.

  2. (Релігія) –

    Заст. Бог, божество (переважно в язичницькому розумінні).

  3. (Психологія) –

    Перен., розм. Про людину, яку надмірно шанують, ідеалізують або яка сама вважає себе неперевершеною, бездоганною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. божники, р. божника, д. божникові, з. божник, о. божником, м. божникові, к. божнику

Більше записів