божественність

1. Абстрактна сутність, що виражає природу, суть або якості Бога; божественна природа, божество.

2. Найвища, надприродна сила або сутність, якій приписуються творчі та провідні властивості у всесвіті; божество як об’єкт поклоніння.

3. (У переносному значенні) Надзвичайна, незрівнянна велич, досконалість або краса чогось, що викликає захоплення та благоговіння, подібне до релігійного.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |