Значення
- (Історія) –
Історичний термін, що означає стан, становище або звання боярина; перебування у боярському чині в феодальних суспільствах, зокрема в Київській Русі, Молдовському князівстві, Гетьманщині тощо.
- (Соціологія) –
Переносно: пишне, розкішне життя, повне достатку та розваг, подібне до життя знаті; часто із відтінком осуду як життя за рахунок інших.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бояринування, р. бояринування, д. бояринуванню, з. бояринування, о. бояринуванням, м. бояринуванні, к. бояринування