бояриня

[bojɑrɪnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Жінка зі стану бояр, дружина боярина в Київській Русі, Великому князівстві Литовському, Молдовському князівстві, Волощині та Московській державі до початку XVIII століття.

  2. (Історія) –

    Представниця вищої феодальної знаті, аристократка в деяких слов’янських країнах у середньовіччі та ранній новий час.

  3. (Література) –

    У переносному значенні — жінка або дівчина з багатої, знатної родини, що веде розкішне, пишне життя (застаріле або ірон.).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бояриня, р. боярині, д. боярині, з. бояриню, о. бояринею, м. боярині, к. боярине

Більше записів