Значення
- (Історія) –
Жінка зі стану бояр, дружина боярина в Київській Русі, Великому князівстві Литовському, Молдовському князівстві, Волощині та Московській державі до початку XVIII століття.
- (Історія) –
Представниця вищої феодальної знаті, аристократка в деяких слов’янських країнах у середньовіччі та ранній новий час.
- (Література) –
У переносному значенні — жінка або дівчина з багатої, знатної родини, що веде розкішне, пишне життя (застаріле або ірон.).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бояриня, р. боярині, д. боярині, з. бояриню, о. бояринею, м. боярині, к. боярине