боярщина

1. Історичний термін для позначення земельної власності, маєтку, який належав боярину в Київській Русі та Великому князівстві Литовському.

2. Сукупність бояр, боярська верства як правлячий соціальний прошарок у феодальних державах на українських землях (Київська Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике князівство Литовське).

3. Період в історії, коли політична та економічна влада належала боярству; боярське правління (часто з негативним відтінком — свавілля, анархія).

4. У Молдові та Валахії — система феодального землеволодіння та соціальна організація, заснована на владі бояр.

Приклади вживання слова:

боярщина

Приклад 1:
А зв’язки ті були тоді ще досить живі й сильні; ще роз’їдлива князівщина та боярщина не здужала була порозривати їх до решти, — тому й не диво, що під проводом так усіма любленого, так досвідного і громадському ділу відданого чоловіка, як Захар Беркут, ті зв’язки живо відновилися і зміцніли. Особливо зв’язок з руськими громадами по угорськім боці був дуже важним ділом для Тухольщини, ба й для цілої Стрийської верховини, багатої вовною та кожухами, та зате досить убогої на хліб, якого мали недостатком загірні люди.
— Невідомий автор