боярчик

[bojɑrt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “боярин”, що вживається для позначення молодого боярина або сина боярина, а також як звертання до хлопчика в родинах, що належали до боярського стану в історичному минулому.

  2. (Зоологія) –

    Назва невеликої пташки з родини мухоловкових (лат. Ficedula hypoleuca), яку також називають “строката мухоловка” або “мухоловка білошия”; поширена в лісах Європи.

  3. (Лінгвістика) –

    Рідкісне народне або діалектне позначення для молодого, недосвідченого чоловіка, іноді з відтінком зневаги або іронії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боярчик, р. боярчика, д. боярчикові, з. боярчика, о. боярчиком, м. боярчикові, к. боярчику

Більше записів