1. Донька боярина; дівчина або жінка, що належить до боярського стану.
2. (у фольклорі, літературі) Зазвичай молода незаміжня донька боярина, персонаж народних пісень, дум, казок або історичних творів.
Словник Української Мови
Буква
1. Донька боярина; дівчина або жінка, що належить до боярського стану.
2. (у фольклорі, літературі) Зазвичай молода незаміжня донька боярина, персонаж народних пісень, дум, казок або історичних творів.