боягуз

[bojɑɦuz] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Людина, яка легко піддається страху, не має мужності, відступає перед небезпекою або труднощами; страхополох, лякливець.

  2. (Психологія) –

    (переносно) Про того, хто не має рішучості вчинку, ухиляється від відповідальних дій або висловлювань.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боягуз, р. боягуза, д. боягузові, з. боягуза, о. боягузом, м. боягузі, к. боягузе

Більше записів