боягузка

[bojɑɦuzkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рослина родини айстрових з жовтими квітками, що росте на сухих схилах, у степах; вид роду волошка (Centaurea ruthenica).

  2. (Ботаніка) –

    Рід однорічних або дворічних трав’янистих рослин родини айстрових із жовтими квітками, поширених у Євразії та Північній Африці; вид роду боягузка (Crupina).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боягузка, р. боягузки, д. боягузці, з. боягузку, о. боягузкою, м. боягузці, к. боягузко

Більше записів