боклажка

1. Скляна пляшка, зазвичай великого об’єму, з широким горлом, часто з ручкою, призначена для розливу та зберігання рідин (наприклад, вина, олії, квасу).

2. Розм. Велика, незграбна пляшка, часто порожня; також переносно — про великий, громіздкий предмет або посудину.

3. Заст. Судно, посудина з товстого скла або глини, яке використовувалося в хімічних лабораторіях, на винокурнях тощо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |