боклажка

[boklɑʒkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Скляна пляшка, зазвичай великого об’єму, з широким горлом, часто з ручкою, призначена для розливу та зберігання рідин (наприклад, вина, олії, квасу).

  2. (Техніка) –

    Розм. Велика, незграбна пляшка, часто порожня; також переносно — про великий, громіздкий предмет або посудину.

  3. (Хімія) –

    Заст. Судно, посудина з товстого скла або глини, яке використовувалося в хімічних лабораторіях, на винокурнях тощо.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. боклажка, р. боклажки, д. боклажці, з. боклажку, о. боклажкою, м. боклажці, к. боклажко

Більше записів