богопротивник

Значення

1. (Релігія) –

   Той, хто чинить опір Богові або його волі; людина, що діє проти релігійних заповідей та принципів.

2. (Релігія) –

   У релігійному контексті — грішник, безбожник, богохульник; той, хто відверто виступає проти віри та церкви.

Правопис та відмінювання