Значення
- (Релігія) –
Людина, яка несе в собі Бога, сповнена Божої благодаті; праведник, святий.
- (Філософія) –
Переносно: людина, яка є носієм високих духовних ідей або моральних ідеалів.
- (Релігія) –
(Богоносець) Епітет, що вживається в християнстві стосовно всієї Церкви або окремих святих (наприклад, у молитвах: “Святий отче Миколає, Богоносче угодниче…”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. богоносець, р. богоносця, д. богоносцеві, з. богоносця, о. богоносцем, м. богоносцеві, к. богоносцю