Древослів

Словник Української Мови

богоненавидниця

[boɦonɛnɑʋɪdnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У християнській традиції — жінка, яка ненавидить Бога або відкидає його; богоборка, безбожниця.

  2. (Релігія) –

    У переносному значенні — жінка, яка вороже ставиться до релігії, церкви або всього святого; запекла противниця віри.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. богоненавидниця, р. богоненавидниці, д. богоненавидниці, з. богоненавидницю, о. богоненавидницею, м. богоненавидниці, к. богоненавиднице

Більше записів