богопротивниця

[boɦoprotɪʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Жінка, яка чинить опір Божій волі, противиться Богу або вчиняє гріховні вчинки; богоборка.

  2. (Література) –

    У переносному значенні: жінка, яка поводиться аморально, злісно або жорстоко, порушуючи загальнолюдські моральні норми.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. богопротивниця, р. богопротивниці, д. богопротивниці, з. богопротивницю, о. богопротивницею, м. богопротивниці, к. богопротивнице

Більше записів