1. Людина, яка несе в собі Бога, сповнена Божої благодаті; праведник, святий.
2. Переносно: людина, яка є носієм високих духовних ідей або моральних ідеалів.
3. (Богоносець) Епітет, що вживається в християнстві стосовно всієї Церкви або окремих святих (наприклад, у молитвах: “Святий отче Миколає, Богоносче угодниче…”).