богоненавидниця

1. У християнській традиції — жінка, яка ненавидить Бога або відкидає його; богоборка, безбожниця.

2. У переносному значенні — жінка, яка вороже ставиться до релігії, церкви або всього святого; запекла противниця віри.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |