Історична назва руху за створення релігійно-філософських та літературно-мистецьких товариств у Києві на початку XX століття (1908–1914 роки), які ставили за мету оновлення православ’я та синтез християнської віри з сучасними культурними течіями.
У широкому сенсі — релігійно-філософська та культурницька ідея, спрямована на активне творче відновлення духовного життя, побудову нового, живого відношення до Бога та релігії в суспільстві через мистецтво, літературу та громадську діяльність.