Богобійність — властивість за значенням прикметника «богобійний»; боязнь Бога, благоговійна побожність, глибока шанобливість перед Богом, що виражається у дотриманні релігійних заповідей і моральних принципів.
богобійність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |