бог

Значення

1. (Релігія) –

   У монотеїстичних релігіях (християнство, іслам, юдаїзм) — верховна всемогутня, надприродна істота, що є творцем і повновладним володарем Всесвіту та всього сущого; Абсолют, Творець, Всевишній.

2. (Релігія) –

   У політеїстичних релігіях та міфологіях — одна з надприродних могутніх істот, що володіє певною сферою впливу (наприклад, бог війни, бог сонця), часто уявляється в антропоморфному вигляді; божество, ідол.

3. (Релігія) –

   Переносно — предмет найвищого поклоніння, обожнювання, захоплення (наприклад, гроші стали для нього богом).

4. (Лінгвістика) –

   У сполученні “бог з ним/нею” та подібних — використовується для позначення покірності долі або байдужості до чогось.

5. (Релігія) –

   У міфологічних уявленнях: могутня істота, що живе на небі, має владу над силами природи та долями людей.

Правопис та відмінювання