бовтюк

[boʋtjuk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Великий, незграбний, млявий або нездара людина; товстун, ледар.

  2. (Техніка) –

    Товста, груба річ; великий, незграбний предмет.

  3. (Лінгвістика) –

    (діал.) Великий шматок хліба, торта тощо; оберемок, грудка чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бовтюк, р. бовтюка, д. бовтюкові, з. бовтюк, о. бовтюком, м. бовтюкові, к. бовтюку

Більше записів