бляхар

1. Майстер, який виготовляє вироби з бляхи (тонкого листового металу).

2. Розмовна назва для жука-бронзівки, який має яскраво-металеве, часто зеленувате забарвлення.

3. Переносно: про людину, яка відрізняється показною пишнотою, блиском, але часто без глибини чи сутності; хвалько, пихата людина.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |