блокувач

[blokuʋɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Пристрій, механізм або деталь, призначені для блокування, фіксації чогось у певному положенні або для запобігання певній дії.

  2. (Інформаційні технології) –

    Спеціальна програма або додаток для обмеження доступу до певних вебсайтів, реклами, небажаного вмісту тощо (наприклад, блокувач реклами).

  3. (Спорт) –

    У спорті, зокрема у волейболі, — гравець, який виконує блок (блокуючий).

  4. (Техніка) –

    Те саме, що і блокатор — особа, яка здійснює блокування (перешкоджання) чого-небудь.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блокувач, р. блокувача, д. блокувачеві, з. блокувач, о. блокувачем, м. блокувачеві, к. блокувачу

Більше записів