блокування

1. Дія за значенням дієслова “блокувати”; створення перешкод, обмеження чи повне припинення функціонування, руху, доступу або діяльності чого-небудь.

2. Технічний стан або результат такої дії, коли механізм, система, процес або канал зв’язку виведені з ладу, зупинені або ізольовані.

3. У військовій справі — оточення, ізоляція угруповання противника або окремого об’єкта (наприклад, фортеці, міста) з метою не допустити його зв’язку, отримання підкріплення або примусити до здачі.

4. У спорті (особливо в командних іграх з м’ячем) — прийом, що полягає в перехопленні або зупинці м’яча, шайби або перешкоджанні діям суперника шляхом заступлення шляху.

5. У політиці та міжнародних відносинах — запровадження обмежень, санкцій або ембарго проти держави, організації чи окремої особи.

6. У медицині — порушення або припинення проведення імпульсів по нервовому шляху, нервовому стовбуру; місцеве припинення чутливості внаслідок введення анестезуючої речовини (наприклад, новокаїнова блокада).

7. У комп’ютерних технологіях та інтернеті — обмеження доступу до певних ресурсів, вебсайтів, IP-адрес або можливості використовувати послуги для конкретного користувача.

Приклади вживання

Приклад 1:
І якби російські телеканали не обмежувалися показом інтерв’ю з відселекціонованими депутатами, синьо-білих мітингів і блокування адміністрації Президента, а хоч на мить показали панораму Майдану, зупинивши об’єктив на десяткові очей, реакція на наші події в тій-таки Росії була б іншою. Хоча й без того вона аж ніяк не тотожна путінській.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: іменник (однина) |