блокування

[blokuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “блокувати”; створення перешкод, обмеження чи повне припинення функціонування, руху, доступу або діяльності чого-небудь.

  2. (Техніка) –

    Технічний стан або результат такої дії, коли механізм, система, процес або канал зв’язку виведені з ладу, зупинені або ізольовані.

  3. (Військова справа) –

    У військовій справі — оточення, ізоляція угруповання противника або окремого об’єкта (наприклад, фортеці, міста) з метою не допустити його зв’язку, отримання підкріплення або примусити до здачі.

  4. (Спорт) –

    У спорті (особливо в командних іграх з м’ячем) — прийом, що полягає в перехопленні або зупинці м’яча, шайби або перешкоджанні діям суперника шляхом заступлення шляху.

  5. (Юриспруденція) –

    У політиці та міжнародних відносинах — запровадження обмежень, санкцій або ембарго проти держави, організації чи окремої особи.

  6. (Медицина) –

    У медицині — порушення або припинення проведення імпульсів по нервовому шляху, нервовому стовбуру; місцеве припинення чутливості внаслідок введення анестезуючої речовини (наприклад, новокаїнова блокада).

  7. (Інформаційні технології) –

    У комп’ютерних технологіях та інтернеті — обмеження доступу до певних ресурсів, вебсайтів, IP-адрес або можливості використовувати послуги для конкретного користувача.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блокування, р. блокування, д. блокуванню, з. блокування, о. блокуванням, м. блокуванні, к. блокування

Більше записів